ДВРЗ – ПРОМЗОНА, forest, ОЗЕРО – НАЗАД В СССР

Ближайший пункт проката  - Levoberezhnaya

Point 1 Практично поруч зі стартом розатшована ТЕЦ- 4, гігантський опалювальний комплекс Києва, споруда часів СРСР. Мало в кого є фотки на фоні цих гигантських веж:)

На вулиці Павла Усенка напроти Дарницького трамвайного депо розташований Музей пасажирського транспорту.

  

А ще в промзоні є памятники та палац культури!

  

  

Далі ви прямуєте промзоною до метро Лісова (point 2), ця місцевість – справжній індастріал-трущоби! Тут і закинуті залізничні колії, бродячі собаки, товарні вагони, велетенські споруди і гігантські труби. Враження неймовірні!

  

Дороги тут, звісно, не дуже прилаштовані для прогулянок, але в цьому є свій колорит!

  

На вулиці Віскозній розташований Епі-Центр, поруч з ним – пункт прийому і відправки вантажу компанії Автолюкс, а неподалік (!!) залишки містично-жахливого заводу «Радікал», на жаль його адреса засекречена і точне місцезнаходження не відомо. В інтернеті повно історій про сховища ртуті, які ніби-то існують на теріторії заводу, де навіть стіни пропитані цим рідким і шкідливим металлом.

В цілому пейзажи цього районуце ідеальні левели для гри Сталкер.

  

    

Величезний корпус якогось хімічного цеху. Маштаби вироництва вражають!  Ці споруди нагадують величезне вим’я )

  

  

Це ж яку потужність мав такий завод!

  

  

Любителям гострих відчуттів можемо порадити зробити фотосессію на даху одного з таких будинків, да і в середині багато незвичайних кадрів. А більш за все вражає тиша та спокій навкруги.

  

  

Вся місцевість свідчить про те, що час ніби зупинився і велетенські споруди, які раніше працювали на повну потужність зараз міцно сплять.

  

    

Point 2 Проїхваши повз «Даринку» ви опиняєтесь біля підземного переходу до м. Лісова. На тому боці переходу продають найсмачніше соняшникове насіння в м. Києві. Майже біля виходу з метро розташована оптова точка, де бабусі пропонують широкий вибір «семок» – 8 сортів. Якщо купляєте на 10 UAH, вам додадуть горішків як бонус. Далі ви їдете по Броварському проспекту до Биківні.

  

Point 3 Скориставшись підземним переходом біля Биківні, занурюєтесь в ліс і потрапляєте на озеро Берізка.  Це гарне місце для купання, рибалки та шашличків. Аборігени кажуть, що пів-ведерця карасиків з 6-ї ранку це цілком реальний результат ранкового рейду. Тут навіть є станція з катамаранами та літнє кафе. Об`їхати озеро можна тільки зі східного боку, бо з західного боку воно перетворюється на струмок, який тече до «мертвого» озера, що розташоване біля промзони.

  

  

Point 4 У вас є чудова можливість насолодитись хвойним лісом.  Броварський ліс – існує не одне століття,  повз нього проходила орда Батия, тут відбувались події Великої Вітчизняної,  і хто зна що ще. Неподалік від Броварскього шосе розташований заповідникБиківнянські могилиде в 1937 році НКВД розстріляли сотні людей. Зараз на цьому місьці ведуться розкопки,  вчені встановлюють особи загиблих по знайденим особистим речам.

  

Доречі,  ще 100 років тому це була Чернігівська губернія. На перший погляд може здатись, що заблукати дуже легко, але в лісі можна когось зустріти і розпитати дорогу до рибхозу. Також в лісі є житлові будинки, ще тут збирають гриби і влаштовують вилазки. Багато затишних галявин і цікавих стежок і, знову ж таки, хвоя!

  

  

Point 5 На картах Російської Імперії це місце означене як озеро «Рибне». Зараз від нього залишилось лише декілька болот – спадщина від радянського Рибхозу. Поруч є закинуті корівники, які охороняються сторожем та собаками. А неподалік є навіть маленьке селище в лісі, яке називається «поселок Рыбный»

Point 6 Через ліс повертаєтесь до цивілізаціїцивілізації СРСР! Вулиця Алма-Атинська і весь район ДВРЗ це законсервований Радянський союз. Пам’ятник Леніну в кепці (!), стадіон, клуб, дворики, все це ніби переносить відвідувача в епоху сталінізма.

  

  

На Алма-Атинській майже немає кіосків і магазинів, тільки жовті Богдани та іномарки нагадують, про 2011 рік,  здається ось-ось побачиш десь на лавочці дядю Ваню в тельняшці, який грає на баяні якийсь хіт 50-х.

  

  

 

Цікава стаття про цей заповідник ось тут

Такі дворики зараз рідкість!

  

Тут досі зберігають продукти в погребах, а під будинками існують бомбо-сховища

  

Такі стовби для електродротів давно вже перестали ставити:

  

Що це за дроти? Невже інтернет ? ;))

  

Виїжджаючи з лісу ви потрапляєте в самий кінець вулиці, Алма-Атинська 115 – це закинутий 4-поверховий будинок в стилі «Сталінський Ампір».   Дивно, досить добротна сталінка – і повністю закинута. Як розказала бабуся з сусіднього будинку, він був збудований до війни і його пошкодила бомба, фундамент дав тріщину і вже після війни звідти людей відселили. Зараз будинок стоїть порожнім.

  

Поруч з ним  школа, на якій видно цікаві барельєфи з піонерами. Якщо знову трішки зануритись в ліс, на північний захід, можна знайти фундаменти – залишки від невідомих споруд прямо в лісі.

  

Колись тут був піонерський табір, а от самі піонери залишились тільки на барельєфі місцевої школи:

  

Взагалі Алма-Атинська – суцільна архітектура епохи сталінізму, всі будинки  тут з помпезним декором,  колнами та зірками.

    

Заходити в такий під’їзд набагато приємніше ніж в звичайний!

  

  

Назви вулиць по-радянському прив’язані до залізниці :  Машиністська, Семафорна, Сергія Лазозгідно комуністичної легенди, вороги спалили героя революції Лазо в топці паровозу, ось така логіка.

  

Район ідеально підходить для зняття кліпів на пісні Расторгуєва, проте, тут нещодавно знімали кліп Потапа «У нас на раЁне»

  

Нет комментариев.

Добавить комментарий

Current day month ye@r *